Жизнь на Земле, ТЕБЯ не повторить!
Уходишь быстро ты, захлопнув громко дверь!
О, как же хочется ее нам подсластить,
Повторов не дает, все только из премьер!
Жизнь ты моя, мне б руки твои греть!
Бываешь холодна и зла как дикий зверь!
Чтоб в вечность шаром легким не взлететь,
Дай путь пройти твой и остаться без потерь.
О, детство, юность - вас не возродить!
Влюбленность настежь распахнула быстро дверь!
Моменты сладкие она далА испить,
Ничто не требуя и не прося взамен!
Чашу страданий пришлось мне пригубить.
Тогда кричали небеса: \"Ты только верь!\"
Дни скорби мудрость в них смогли родить,
Я милости небес вверялась каждый день!
Еще немного и вечности порог
Перешагнут все вместе: добрый и злодей!
Листая в памяти всей жизни каталог,
Получат в вечности заслуженный елей!
И бег времен не повернуть нам вспять!
Рожденное дитя в мир примет акушер.
И жизнь реальностью нас будет отрезвлять,
Свой взгляд под ноги направит легковер!
Путь снова не пройти, и не взлететь!
С крылом подбитым птица в небе не курьер!
Без Веры и любви душе не пламенеть,
Свободы не видать средь темных жизни сфер!
Жизнь на Земле, тебя не повторить!
Нам не погибнуть дай, остаться на плаву!
Кто после нас....позволь их вдохновить,
Мне Богом жизнь дана! Я так ее люблю!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
